Брати-військові «Азову» розповіли, як тримали оборону Маріуполя

Двоє братів — Юрій та Олексій Мозгові — долучилися до оборони Маріуполя на початку повномасштабного вторгнення, залишивши цивільне життя. Юрій обіймає посаду виконувача обов'язків командира роти 12 бригади «Азов», а Олексій є інструктором батальйону вишколу особового складу 1 корпусу НГУ «Азов». Про перебіг боїв вони розповіли в інтерв'ю.

За словами Олексія, спершу він займався підвезенням боєкомплекту, провізії та інших вантажів на позиції. Уже за тиждень він брав безпосередню участь у боях. Тоді вдалося знищити російський БТР, ведучи вогонь з дев'ятого поверху. Перший постріл старшого на позиції зупинив машину, а другий — влучив у неї. «Тут розуміння ситуації та дисципліна зіграли нам на руку. Корпус того БТРа так і стояв на перехресті, доки туди не влучили ФАБом», — розповів Олексій.

У цей час Юрій тримав оборону в мікрорайоні «Східний», де окупанти намагалися прорватися. Їхні атаки успішно відбивали, зокрема із застосуванням СПГ та РПГ. Згодом російські сили почали заходити з боку населених пунктів біля моря та Новоазовської траси, що змусило підрозділ відійти. Тоді оборона була зайнята вздовж вулиці біля Азовсталі, і майже весь час бійці утримували цю ділянку, а згодом відступили до самої Азовсталі.

За словами Юрія, на Азовсталі бійці були максимально сконцентрованими і до останнього не допускали думки про найгірший сценарій. «Ти просто думаєш, що усе вийде; ти вийдеш та виживеш. Це насправді допомагало. Так і вийшло, що ми до кінця виходили на позиції. Вже потім командири, коли досягли певних домовленостей, сказали, що так і так, є наказ. Виходимо», — зауважив Юрій.

Олексій додав, що брати виходили в одній колоні. У той момент не було якихось думок — вони просто йшли. Він розумів, що не варто робити екстраординарних дій. «Єдине розумів, що випендрюватися сенсу немає. Ти зараз при їхній владі. І можеш померти більш болісно. У мене забрали ножа, який брат подарував. Обідно було. Гарний ніж був», — підкреслив Олексій.

Історія цих братів — ще одне свідчення стійкості захисників Маріуполя, які попри надскладні обставини продовжували боронити місто до отримання наказу.