Маріуполь без сесій: як місто жило три роки без міськради

Маріупольська міська рада фактично припинила роботу ще до окупації міста. Останнє засідання відбулося за кілька днів до 24 лютого 2022 року, і відтоді депутати жодного разу не збиралися на сесію. Причина — брак кворуму: за законом, для ухвалення рішень потрібна присутність більш як половини депутатів, а зібрати їх не вдавалося.

Тим часом виконавчий комітет продовжував працювати: від початку вторгнення він провів 96 засідань. Депутати надсилали звернення — загалом 78 — і намагалися налагодити комунікацію з міським головою, але, за словами депутата Максима Бородіна, конструктивного діалогу не вийшло.

«Ми готові були спілкуватися, готові були допомагати. Навіть якщо не можемо зібратися на сесію, нічого не заважало Бойченку проговорити свої плани з депутатами — представниками громади — і почути їхні думки», — розповідає Бородін.

Із 52 депутатів, обраних у 2020 році, 15 залишилися в окупованому Маріуполі. Частина з них, за даними МВА, могла співпрацювати з російською адміністрацією. Щонайменше 12 депутатів стали фігурантами кримінальних проваджень — їм інкримінують державну зраду та колабораційну діяльність. Один із них, Сергій Орлеанський, отримав російський орден «За заслуги перед Отечеством». Депутатку Наталю Сотнікову суд засудив до семи років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Міська військова адміністрація з'явилася лише у квітні 2025 року — через три роки після початку повномасштабного вторгнення. Начальником МВА у грудні того ж року призначили міського голову Вадима Бойченка. До цього депутати зверталися до обласної влади та створювали петиції, але вони не набрали потрібної кількості голосів.

Повноваження міськради досі офіційно не передані військовій адміністрації — відповідний проєкт постанови Верховна Рада станом на серпень 2026 року не ухвалила. Самі депутати, хоч і зберігають мандати, фактично відсторонені від ухвалення рішень. З 46 чинних обранців 26 не подають щорічні декларації, як того вимагає закон.

Маріупольці можуть звертатися до міської ради через електронну пошту, телефони контакт-центру або центри «ЯМаріуполь». Від початку війни надійшло майже 10 тисяч таких звернень — здебільшого щодо соціального захисту, медичної та матеріальної допомоги.