Мрія про Птушкіна: історія Яни Суворової, яку росія засудила до 14 років

Історія Яни Суворової — одна з тисяч доль цивільних українців, яких росія утримує у в'язницях. Дівчина вела чат «Мелітополь — це Україна», де люди в окупованому місті дізнавалися про роботу магазинів, лікарень, транспорту та можливості отримати гуманітарну допомогу. Аудиторія чату зросла до приблизно 10 тисяч учасників, що й стало приводом для переслідування.

У ніч на 20 серпня 2023 року чат зламали, а за кілька годин до будинку дівчини увірвалися співробітники ФСБ. «Десь між другою і третьою годиною ночі до її будинку увірвалися співробітники ФСБ. Почали обшук і просто забрали її з дому», — розповідає хлопець Яни Олександр Николаєнко. За непідтвердженими даними, тієї ж ночі могли затримати близько 25 адміністраторів і модераторів чату та інших проукраїнськи налаштованих мелітопольців.

Понад 50 днів родина не знала, де перебуває дівчина. Лише через півтора місяця батьки отримали фото з датою, яке мало підтвердити, що вона жива. Згодом Яні висунули звинувачення у тероризмі, шпигунстві та участі в терористичних угрупованнях, а сам чат використали як частину доказової бази. Вирок — 14 років ув'язнення.

До винесення вироку дівчину утримували в Маріупольському, Донецькому, Таганрозькому та Ростовському СІЗО. Особливо складними були умови в Таганрозі: холод, проблеми з опаленням, пацюки, нестабільний зв'язок із зовнішнім світом. Наприкінці 2024-го — на початку 2025 року, за словами Олександра, на Яну тиснули, щоб змусити погодитися на угоду зі слідством. Він стверджує, що дівчину катували, тримали в одиночній камері, були проблеми з харчуванням. Зараз триває апеляція.

Єдиний спосіб зв'язку з рідними — листи через тюремний сервіс «Зонателеком», які проходять цензуру. «У листах не можна писати про політику або про те, що їй дуже погано. Тільки загальні речі», — пояснює Олександр. В одному з листів Яна написала про просте бажання: «От би просто дивитися програму Птушкіна…»

Історію Яни популяризує громадська організація «Нові українські наративи» в межах проєкту «Тіні за ґратами», що реалізується за фінансової підтримки Canada-Ukraine Foundation. Команда збирає свідчення родичів і людей, які пережили російську неволю, створює матеріали для української та міжнародної аудиторії. Лист Яни прочитала журналістка Яніна Соколова. За статистикою, щонайменше 16 тисяч цивільних українців перебувають у російській неволі, і за кожною цифрою — окрема доля.