Понад 555 українців отримали російські обвинувачення у зраді та шпигунстві

Такі дані наводять у дослідженні «Першого відділу» та Parubets Analytics. З'ясувалося, що 266 із 555 обвинувачених раніше були внесені до українського реєстру зниклих безвісти — відомості туди потрапляють за заявами родичів або колег. Станом на 8 серпня 2026 року в реєстрі залишалися 249 фігурантів дослідження, ще 17 осіб виключили після звільнення в межах обмінів або офіційного визнання загиблими.

Переважна більшість випадків зникнення — 239 із 266, тобто близько 90% — сталися на територіях України, які опинилися під російською окупацією. Серед міст, де це фіксували: Мелітополь, Нова Каховка, Херсон, Донецьк, Бердянськ, Енергодар, Токмак, Олешки та Скадовськ.

Загалом 454 із 555 фігурантів (81,8%) вперше затримали саме на території України. Ще 100 осіб — у міжнародно визнаних кордонах росії, один — у Казахстані. На момент завершення дослідження російські суди винесли вироки 402 українцям. Із них 241 вирок (60,1%) ухвалили суди на окупованих територіях України. Найбільше серед окремих судів — 65 вироків — виніс Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону.

Терміни покарання відомі для 382 засуджених. Семеро отримали довічне позбавлення волі, решті призначили від п'яти років до 27 років і 9 місяців ув'язнення. Медіанний термін становить 14 років, а у справах із додатковими статтями про тероризм чи диверсії він зростав до 18 років.

Суть обвинувачень вдалося встановити щодо 323 осіб. Понад половина справ — 176, або 54,5% — пов'язані зі збором і передачею Україні відомостей про російські війська, техніку та інфраструктуру. Ще 37 осіб обвинувачують у підготовці чи скоєнні терактів і вбивств, 34 — у фінансовій допомозі Україні, 15 — у диверсіях, ще 15 — у службі або спробі вступити до ЗСУ та інших українських формувань.

На момент дослідження 534 із 555 фігурантів залишалися позбавленими волі. Точне місце утримання відоме лише для 360 із них: 236 перебувають в установах на території росії, куди їх етапують зокрема до Сибіру, на Далекий Схід та Крайню Північ, а 124 — у СІЗО та колоніях на окупованих територіях України.

Автори докладу наголошують, що 555 осіб — не повне число фігурантів. Імена приблизно 30% обвинувачених залишаються невідомими через закритість процесів та відсутність персональних даних у судових картках. Для родин зниклих і затриманих це означає, що навіть приблизний масштаб переслідувань досі не встановлено, а пошук близьких ускладнюється браком офіційної інформації.