Окупанти засудили мелітопольську журналістку Ірину Левченко до 15 років

Так званий Запорізький обласний суд, що діє на тимчасово окупованій території, засудив мелітопольську журналістку Ірину Левченко до 15 років позбавлення волі. Її визнали винною у «шпигунстві» за статтею 276 Кримінального кодексу РФ.

Ірина Левченко присвятила журналістиці понад чотири десятиліття — з 1981 року вона писала для заводських багатотиражок, місцевої газети «Новий день», а також співпрацювала з обласними та всеукраїнськими виданнями.

Журналістку та її чоловіка Олександра окупанти викрали просто на вулиці Мелітополя на початку травня 2023 року. На той момент подружжя вже кілька років було на пенсії. Спочатку їх утримували разом у підвалах, згодом розділили. Обидвоє мали проблеми зі здоров’ям, а сам факт викрадення російська сторона офіційно не підтверджувала.

За версією окупаційного суду, після початку повномасштабного вторгнення Левченко лишилася в Мелітополі, не відмовилася від українського громадянства і через месенджер Telegram нібито погодилася передавати українським спецслужбам дані про розташування адміністративних будівель, співробітників російської влади та маршрути руху військової техніки на території Запорізької області. У лютому 2023 року, за твердженням окупантів, вона передала відомості про російські міністерства та відомства з адресами й списками працівників, що могло призвести до вогневого ураження цих об’єктів. Стверджується також, що жінка не видаляла ці дані з пам’яті телефону до моменту затримання співробітниками ФСБ.

Ім’я судді, який ухвалив вирок, не розголошують — на оприлюдненому відео обличчя заблюрили. Справу засекретили, навіть адвокат не мав повного доступу до матеріалів.

Чоловіка Ірини, Олександра, звільнили з полону в серпні 2024 року, однак вилучені під час обшуку паспорт, банківські картки та гроші йому не повернули. За весь час ув’язнення подружжю дозволили побачитися лише раз — під час прогулянки в СІЗО, але поговорити їм не дали.

Саму Ірину Левченко неодноразово етапували: у липні 2025-го вона перебувала в СІЗО в Донецьку, наприкінці 2025-го — у Сімферополі, у червні 2026-го — у Краснодарі, після чого знову повернули до Донецька. Її подальша доля залишається невідомою.