10.08.2026 Маріуполь Express Новини Маріуполя та Приазов'я

«Для нього Україна понад усе»: історія азовця з Одеси, який загинув в Оленівці

·659 слівредакція
«Для нього Україна понад усе»: історія азовця з Одеси, який загинув в Оленівці

8 серпня старшому лейтенанту «Азову» Ярославу Баісу могло б виповнитися 31 рік. У річницю його загибелі мати військового Марина Баіс поділилася спогадами про сина.

Ярослав Баіс народився в Одесі, з дитинства займався єдиноборствами, цікавився історією та географією. Його мати пригадує, що син завжди був самостійним і мав загострене почуття справедливості. «Пам'ятаю такий характерний момент: він вчився в садочку зав'язувати шнурки. Я йому: "Давай я тобі допоможу", а він: "Я сам, я сам"», — розповідає Марина Баіс.

Після Революції Гідності Ярослав почав цікавитися суспільно-політичними подіями, познайомився з представниками «Правого сектору». 2 травня 2014 року він опинився в центрі подій в Одесі. Мати згадує, що син розповідав їй про те, як проросійський активіст стріляв з-за спин міліції.

У 2017 році Ярослав долучився до «Азову». До початку повномасштабної війни він жив у Маріуполі, але регулярно приїздив у відпустку до Одеси. Мати каже, що для нього Одеса завжди була домом.

Під час оборони Маріуполя Ярослав намагався не хвилювати рідних. У повідомленнях коротко писав, що поїв та перебуває в безпеці. Одного разу він написав матері: «Ой, мам, я тут зібрав дощової води, нарешті поправ і помився».

Перед виходом з «Азовсталі» Ярослав повідомив матері про це. Марина хотіла просити сина не виходити в полон, але розуміла, що він не залишить поранених побратимів. «Їх братерство, Азов — це сім'я. Для них Україна понад усе», — поділилася жінка.

Ярослав Баіс загинув у ніч проти 29 липня 2022 року внаслідок теракту в Оленівці. Після повернення тіл загиблих родина майже рік чекала на результати ДНК-експертизи. Марина до останнього сподівалася, що сталася помилка, але особу сина підтвердили.

Щороку від 28 липня до дня народження Ярослава Марина вивішує прапори. 29 липня вона не виходить на роботу і називає цей день своїм «днем тиші». «Він був дуже сильний, дуже добрий, з Україною понад усе в серці», — згадує мати загиблого.

Читайте також