Захисник Маріуполя отримав квартиру від Фонду Ахметова після полону

Уродженець Кривого Рогу Владислав із початком повномасштабного вторгнення став на захист Маріуполя. Він брав участь у вуличних боях, обороняв «Азовсталь», отримав три контузії та уламкові поранення обох ніг, після чого опинився у полоні.

У неволі через помилку в прізвищі, допущену російською стороною, військовий фігурував у документах як дві різні людини. Дружина помітила неточність, переглядаючи інтерв’ю чоловіка з полону, та звернулася до ГУР і СБУ. Це допомогло повернути бійця додому.

Нині Владислав відновлює здоров’я після тривалої реабілітації. Він звільнився зі служби та почав працювати кінологом з технічної розвідки у сфері гуманітарного розмінування. Нова квартира, облаштована всім необхідним, стала для родини надійним підґрунтям для нового етапу життя.

«Ми дуже дякуємо Рінату Ахметову. Це дуже гарна справа з його боку. Ми просто в захваті», — поділився Владислав.

Передаючи ключі та сертифікат, генеральна директорка Фонду Ксенія Сухова наголосила, що підтримка героїв залишається ключовим фокусом для організації та її проєкту «Серце Азовсталі». Вона передала вітання від Ріната Ахметова та побажала родині щастя й затишку в новій оселі, подякувавши за героїчну оборону Маріуполя.

Голова наглядової ради Фонду Наталія Ємченко повідомила, що цього року програма «Вдома» наближається до позначки у 400 наданих квартир для захисників Маріуполя. Ініціатива триватиме: засновник Фонду Рінат Ахметов уже погодив її розширення. Темпи реалізації залежатимуть від інтенсивності обмінів полоненими.

«Дуже класно, що Фонд Ріната Ахметова і „Серце Азовсталі“ продовжують цю програму. З іншого боку, ми дуже сподіваємося, що наш приклад, аналіз результатів та інші напрацювання стануть однією з основ для появи нових проєктів і державних програм. Також ми дуже тішимося, що наша робота у сфері посттравматичного зростання вже дає свої плоди», — зазначила Наталія Ємченко.

Програма «Вдома» передбачає забезпечення квартирами оборонців Маріуполя з інвалідністю І та ІІ груп. Для них власна оселя стає не лише вирішенням побутових питань, а й важливою частиною шляху посттравматичного зростання — повернення до наповненого життя після бойових дій та полону.