Війна загрожує зникненням деяких видів птахів на Донеччині

Повномасштабна війна завдає нищівного удару по птахах, особливо на прифронтових територіях, таких як Донеччина. Про це розповів орнітолог із Краматорська, доцент кафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Максим Височин.

На думку науковця, найбільшими загрозами є не лише безпосереднє знищення гнізд, а й вплив вибухових хвиль, які можуть убивати птахів без видимих пошкоджень — через розрив повітряних мішків у їхньому тілі. Крім того, вибухи змушують птахів кидати гнізда навіть з уже відкладеними яйцями.

Ще одна проблема — хімічне забруднення. Речовини, що залишаються після вибухів, потрапляють у ґрунт, а звідти — у рослини та організм птахів через харчові ланцюги. Це може мати довготривалі негативні наслідки для популяцій.

Окремо Височин наголошує на зміні ландшафтів через бойові дії. Пожежі, вирви та знищені лісосмуги руйнують середовище існування. Якщо територія руйнується знову і знову, природа не встигає відновлюватися. Це може призвести до зникнення окремих видів, зокрема степових, які були рідкісними для Європи.

Прикладом такого впливу є орлан-білохвіст. За даними досліджень Височина у 2020–2021 роках, його чисельність на Донеччині різко скоротилася: на водоймах, де раніше спостерігали понад 20 птахів, вдалося зафіксувати лише дві особини. Причина — бойові дії 2014 року, які припали на гніздовий сезон.

Війна впливає навіть на міграцію. У межах спільного українсько-чеського проєкту науковці відстежували переміщення канюка звичайного. Восени 2021 року птах долетів до Південної Африки, а навесні 2022-го повернувся до України, але застряг біля Маріуполя, де точилися бої, і не повернувся до свого гнізда під Комишувахою.

Новою екологічною проблемою стало оптоволокно від FPV-дронів, яке залишається на полях і деревах. За словами орнітолога, птахи можуть заплутуватися в ньому, як у рибальській лісці, і гинути. Врятувати птаха можна, обрізавши волокно, але якщо він провів у пастці кілька днів, шансів майже немає. Прибрати тисячі кілометрів такого матеріалу після війни буде вкрай складно.

Попри окремі випадки адаптації, коли птахи вплітають оптоволокно в гнізда, загальна картина залишається тривожною. Височин наголошує: повноцінно оцінити втрати вдасться лише після завершення бойових дій, розмінування та багаторічних екологічних досліджень. Він порівнює ситуацію з Анголою, де наслідки війни долають десятиліттями.

«Сьогодні ми лише починаємо розуміти масштаби змін. Після війни, впевнений, буде відкрито ще багато нових факторів, про які зараз важко здогадуватися», — підсумував орнітолог.