Бердянець пережив пряме влучання ракети в будинок у свій 20-й день народження

Під час обстрілу столиці загинуло троє людей, ще понад 90 отримали поранення. Ігор розповів, що від місця влучання його відділяла лише одна стіна.

«Коли тільки почалися ці прильоти й затремтіла будівля, у мене були максимально жахливі думки про те, що ну все… А вийшло так, що подвійний день народження у мене. Я вижив після масштабного обстрілу й прямого влучання саме в мій будинок», — поділився юнак.

Ігор почув, як ракета летить поруч, після чого будівля здригнулася, а частина багатоповерхівки обвалилася. Він сховався у ванній і викликав рятувальників, але згодом вирішив самостійно залишити квартиру. Хлопець виламав пошкоджені двері й вибрався на вулицю крізь уламки скла та бетону.

«Спочатку я був босоніж. Я бачу, що двері наполовину зігнуті, і бачу, що буквально центральна квартира там горить. Там просто вогонь. Як з’ясувалося пізніше, там взагалі нічого немає. Там просто порожнеча. Там навіть фундаменту немає», — пригадує він.

Ігор народився в Бердянську Запорізької області й після початку повномасштабного вторгнення понад рік прожив в окупації. Перед досягненням повноліття він вирішив виїхати з міста, оскільки не хотів отримувати російські документи. «До Києва я вже приїхав після того, як виїхав із окупованого рідного міста Бердянська через гуманітарний коридор. Громадянином російської федерації я не хотів бути. Язик у мене гострий: якщо на мене починають тиснути, то не мовчатиму. Особливо коли це російські військові чіпляються. Я розумів, що довго на волі там не протримаюся зі своїми поглядами. Тому ухвалив рішення виїхати», — пояснив Ігор.

Після переїзду на підконтрольну Україні територію хлопець зіткнувся з труднощами адаптації. Згодом він став одним із перших 20 учасників пілотного проєкту «Молодь обирає Україну», який реалізує Фонд Ріната Ахметова разом з Офісом уповноваженого Верховної Ради з прав людини та Міністерством молоді і спорту. Першим етапом для Ігоря стало комплексне медичне обстеження. Надалі він має отримати підтримку в питаннях освіти, працевлаштування й самореалізації.

«Першим етапом був повний медичний чекап і стартбокс. Підтримка Фонду Ріната Ахметова дуже важлива для мене. Я вихований так, що намагаюся не покладатися на когось, але все ж мені приємно, що мені допомагають і що ця підтримка є, що я серед 20 перших учасників проєкту», — зазначив юнак.

Ігор планує розвиватися в IT-сфері, знайти стабільну роботу й реалізовувати власні проєкти. Його розповідь опублікував Музей «Голоси мирних», у колекції якого зібрано понад 145 тисяч свідчень людей, що постраждали від російської війни.