Пастор із Мелітополя, який живе на Рівненщині, документує переслідування вірян на окупованих територіях

Михайло Брицин очолював євангельську церкву «Благодать» у Мелітополі Запорізької області. За його словами, влітку 2022 року російські військові та представники силових структур почали контактувати з місцевими релігійними громадами, намагаючись схилити їх на свій бік напередодні запланованого окупаційною владою псевдореферендуму.

11 вересня 2022 року під час богослужіння військові увірвалися до будівлі церкви. За словами пастора, вони були в шоломах і зі щитами, заблокували людей у залі, знімали відбитки пальців, перевіряли документи й телефони. Служителів відвели до церковного офісу на допити, Михайла Брицина допитували окремо.

Пастор вважає, що церкви стали для окупантів важливими центрами впливу, адже після захоплення міста саме релігійні громади залишалися місцем, де люди регулярно збиралися. «Люди кожен тиждень збиралися, в неділю молилися, співали: "Боже, я молюсь за Україну". І рашисти зрозуміли, що це центри впливу», — розповів він.

Після відмови церков підтримати окупаційну владу почалися репресії. Церква Михайла Брицина стала третьою, яку закрили в Мелітополі. У його будинку провели обшук, самого пастора заарештували, а згодом дали два дні на виїзд із міста. Разом із дружиною він переїхав до Дубна на Рівненщині.

Громада «Благодать» має понад столітню історію: її організували 1910 року, а будівлю церкви звели 1914-го. У 1936 році під час сталінських репресій будівлю забрали, а служителів розстріляли. Після звільнення Мелітополя 1943 року віруючі просили повернути церкву, але марно. Лише 1991 року, після збору документів, будівлю повернули релігійній громаді, і богослужіння відновилися. Після початку повномасштабного вторгнення її знову захопили росіяни — тепер там, за словами пастора, розмістили Міністерство культури окупаційної адміністрації Запорізької області. Ще одну церкву використали для Міністерства молоді та спорту, у двох інших розмістили поліцейські відділки. До літа 2023 року в Мелітополі закрили 15 церков, подібне відбувалося і в інших окупованих містах.

У Дубні Михайло Брицин продовжив роботу у сфері релігійної свободи: моніторить ситуацію на окупованих територіях і готує аналітичні звіти. «Я складаю свою власну базу даних про загиблих цивільних служителів різних конфесій — "Книга пам'яті війни". Наразі у ній 62 кейси. Йдеться про людей, які були вбиті або закатовані на окупованих територіях, загинули на блокпостах чи внаслідок невибіркових обстрілів», — поділився він. Окремо пастор збирає дані про мобілізованих, тих, хто приєднався до ЗСУ чи тероборони, а також про капеланів.

Михайло Брицин також представляє результати досліджень за кордоном. «Світ має знати про те, що відбувається в Україні. Важливо протидіяти не лише військовій, а й інформаційній складовій російської агресії. У Європі та США люди можуть не бачити російських ракет і дронів, однак стикаються з російською пропагандою», — зауважив він. Найближчим часом він планує поїхати до Європи на конференцію, присвячену, зокрема, російській пропаганді про так званий захист сімейних цінностей.

Попри роботу та життя в Дубні, головною мрією Михайла Брицина залишається повернення додому. «Для мене мир — це коли я повернуся в Мелітополь, в свою хату, буду їсти свою черешню. Для мене ось це буде справедливий мир», — додав пастор.