Компенсації за житло в окупації: чому одні отримують, а інші ні

У лютому 2023 року Верховна Рада ухвалила закон про створення державного реєстру пошкодженого та зруйнованого житла. Документ передбачав компенсації для всіх, хто втратив нерухомість через російську агресію після 24 лютого 2022 року. Однак восени того ж року уряд розробив механізм відшкодувань, який виявився практично нездійсненним для мешканців окупованих територій.

Комісії, що мали фіксувати руйнування, створювалися при місцевих органах влади, евакуйованих на підконтрольну територію. Але виїхати до окупованих міст, таких як Маріуполь, Волноваха чи Бахмут, вони не могли. Як пояснював нардеп Ярослав Железняк, нарахувати компенсації без виїзду комісії неможливо, тож доведеться чекати завершення війни.

Пізніше до закону внесли зміни, які дозволяли встановлювати факт руйнування без виїзду комісії — за фото та відео. Експеримент провели в окупованому Мелітополі, де пошкоджень було небагато. За словами депутатки Олени Шуляк, там отримали лише десять заяв, руйнування підтверджували супутниковими знімками, і людям виплатили компенсації. Це єдиний випадок, коли переселенці з окупованих територій отримали відшкодування.

У липні 2025 року Кабмін ухвалив постанову № 815, яка дозволяє дистанційне обстеження житла. Хоча в документі згадані й окуповані території, наступний пункт виключає населені пункти з переліку, затвердженого Мінрозвитку. Через це мешканка Добропілля Мирослава Котова отримала відмову, тоді як покровчани, чиє місто до переліку не внесене, поспішають подати заяви.

«Це несправедливо. Це дискримінація за територіальною ознакою», — вважає маріуполець Євген Сосновський, який відстежує тему компенсацій. Він наголошує, що люди, які втратили не лише майно, а й рідне місто, мають розраховувати на допомогу хоча б не в останню чергу.

Мешканці скаржаться і на непрозорість роботи комісій. Юристка ГО «Донбас SOS» Наталія Юрлова підтверджує: виникають ситуації, коли відшкодування призначають «як хто кому сподобався». Люди змушені платити приватникам за технічне обстеження — до 20 тисяч гривень, що непідйомно для багатьох родин.

Із грудня 2025 року в «Дії» стартував прийом заявок від військовослужбовців, які втратили житло на окупованій території. На компенсацію до 2 млн грн можуть претендувати учасники бойових дій та військові з інвалідністю. Однак це стосується лише військових, а цивільні, як і раніше, залишаються без права на відшкодування. До того ж, якщо родина військового придбала житло в іпотеку або він перебуває в полоні, компенсацію не виплатять.

«А що, так можна було? Достатньо уряду винести постанову, щоб почати виплачувати людям гроші?» — запитує Євген Сосновський, який, як і сотні тисяч інших переселенців, не розуміє, чому його ситуація відрізняється від тих, хто втратив квартиру в прифронтовій зоні.

Поки держава шукає рішення, юристи радять подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків, створеного під егідою Ради Європи. Зробити це можна через «Дію». Компенсації виплачуватимуть поступово, у порядку подання заяв, і чим більше заяв, тим краще, пояснює Наталія Юрлова.

Справжнім проривом могло б стати підписання президентом закону № 11161, який Верховна Рада ухвалила ще рік тому. Документ підтримали всі парламентські фракції, однак Володимир Зеленський досі не поставив підпис, хоча Конституція відводить на це 15 днів. Співавторка закону Ірина Геращенко назвала це порушенням Конституції, а керівник Асоціації молодих ВПО Аркадій Петросян зазначив, що в уряді та команді президента немає людей, які системно займалися б питаннями внутрішньо переміщених осіб.