Захисник Маріуполя Олександр Деменко бореться за права ЛГБТК+ ветеранів

Олександр Деменко повернувся з полону 30 січня 2023 року. Спочатку він планував зайнятися бізнесом — виготовляти дизайнерські сумки, але ця ідея не втілилася. Натомість ветеран обрав громадську діяльність і очолив ГО «Військові ЛГБТ+».

«Ніколи не думав займатися таким, воно утворилось органічно. Це не про поширення якихось ідей. Це саме про захист прав спільноти», — розповідає Деменко.

Організація, за його словами, вже має досвід адвокації як в Україні, так і на міжнародній арені. Одне з головних завдань — показати суспільству, що ЛГБТК+ люди служать у війську й захищають країну нарівні з іншими. Деменко наголошує: ветерани мають моральний авторитет, який дозволяє вести діалог про толерантність.

Сам Олександр — відкритий гей. Він родом із Запоріжжя, у 2019 році пішов на строкову службу, потім підписав контракт із Нацгвардією. Служив у бригаді «Кара-Даг», яка входить до складу корпусу «Азов» і з перших днів повномасштабної війни воює на гарячих напрямках.

Деменко каже, що не стикався з гомофобією серед побратимів: «Якщо ти хороший солдат і хороша людина, до тебе не буде жодних питань».

Повномасштабне вторгнення застало його під Маріуполем. Спочатку підрозділ базувався в школі №20, потім — на комбінаті імені Ілліча. Після запеклих боїв захисники опинилися на «Азовсталі», а 17 травня 2022 року вийшли в полон.

У російському полоні Олександр провів понад вісім місяців. Спочатку — в Оленівці, де, за його словами, були жахливі умови: голод, відсутність води й можливості помитися. Потім його етапували до Горлівської колонії №27. Найважчими він називає перші місяці, коли не було теплого одягу й постійно тривали побиття.

«На виїзді з Оленівки нас заводили у так званий “шлюз” і били трубами та палицями. Тоді я зрозумів, що на обмін так не везуть», — згадує ветеран.

23 січня 2023 року його перевезли до Таганрога, де, за словами Деменка, сім днів поспіль били. А вже 30 січня відбувся обмін — і Олександр ступив на українську землю в Чернігівській області.

Після повернення він звільнився зі служби й присвятив себе захисту прав ЛГБТК+. Нині Деменко бере участь у створенні освітніх серіалів для «Дія.Освіта», працює в робочих групах з євроатлантичної інтеграції. Йдеться про приведення законодавства до стандартів ЄС і НАТО, зокрема запровадження цивільних партнерств.

Олександр планує відкрити філію організації в Запоріжжі. На кінній фермі, яка залишилася йому від батька, вже проводять реабілітацію ветеранів за допомогою іпотерапії — для всіх, незалежно від орієнтації. Сам він проходить психотерапію й лікування від посттравматичного стресового розладу.

«Я хотів би, щоб якомога більше людей робили камінг-аут і жили без страху. Це могло б запустити ланцюгову реакцію в українському суспільстві й допомогти ЛГБТК+ спільноті здобути базові юридичні права», — підсумовує Деменко.