Лубінець: російський фільм про драмтеатр — наруга над пам'яттю

Омбудсман наголосив, що це не просто брехня, а спроба перетворити місце злочину на декорацію для його заперечення. 16 березня 2022 року театр був прихистком для сотень мирних мешканців — дітей, жінок, людей похилого віку. Перед будівлею було добре видно з неба напис «ДІТИ». Ворог знав, що всередині цивільні, але все одно скинув бомби.

За даними розслідування Associated Press, напад забрав життя близько 600 людей. Багато тих, хто вижив, свідчили, що загиблих було ще більше. Незалежне розслідування Amnesty International встановило, що найімовірнішою причиною руйнування став навмисний російський авіаудар, ймовірно, двома 500-кілограмовими бомбами. Характер руйнувань відповідає детонації авіабомб, що пробили дах.

Лубінець зазначив, що версію про «підрив зсередини» Росія почала поширювати ще до удару, готуючи інформаційний ґрунт заздалегідь. Після трагедії ця брехня отримала нових акторів у ролі «свідків».

Омбудсман направив листи до Управління верховного комісара ООН з прав людини, Моніторингової місії ООН в Україні, Незалежної міжнародної комісії ООН, Міжнародного кримінального суду, Amnesty International, ЮНЕСКО, Європейського парламенту та Парламентської асамблеї Ради Європи. Він закликав надати оцінку черговій спробі Росії фальсифікувати обставини знищення театру та врахувати цю кампанію у документуванні воєнних злочинів.

Лубінець також звернувся до ЄС із закликом винести на політичний порядок денний питання систематичних спроб Росії заперечувати задокументовані злочини та розглянути можливість внесення до санкційних списків осіб, медіа та інших суб'єктів, причетних до таких кампаній.

«Маріупольський драматичний театр — це місце злочину, а не декорація для російської пропаганди. Росія може звести нові стіни над місцем трагедії. Але не зможе звести стіну між правдою і світом. Бо докази залишаються. Свідчення залишаються. Пам'ять людей залишається. І жоден російський пропагандистський фільм цього не змінить», — підсумував омбудсман.